Zombie Girl

Сага про самотню жінку-зомбі

 

«Якщо вас коли-небудь охопить полум’я, постарайтеся не дивитися в дзеркало. Можу посперечатися, одразу почнете панікувати». Вона яскрава, з відтінком гріховності та сексуальною харизмою. Вона — жінка-зомбі, яка шукає і знаходить своїх жертв. Вона — Рене Купер Комор. «Це лише початок. Незабаром у ваше місто прийде живий мрець!» Він той, для кого музика завжди була і залишається невід’ємною частиною життя. Він — Себастьян Комор. Разом подружжя і створює проєкт “Zombie Girl”. Трохи криваві, але з почуттям гумору, вони не намагаються просто грати. Їхня мета — створення музики, яка змітає все на своєму шляху. Себ і Рене розповідають про свій проєкт, його основну концепцію, свої захоплення та про те, яке майбутнє вони бачать у кришталевій кулі.

Привіт, чи не могли б ви коротко представити свій проєкт читачам?

Renee (R.): Для мене все почалося досить невинно. Коли я вкусила персик, він виявився таким соковитим і свіжим, було так приємно, правда, до того моменту, поки я не усвідомила: це взагалі був не персик, а ЛЮДСЬКА ГОЛОВА!

Seb (S.): Zombie Girl — це гурт, який змітає кордони всіх жанрів як силою, так і підкоренням за допомогою тих тем, яким люди не можуть опиратися. У музичному плані це темна, танцювальна електронна музика, написана в дусі рок-н-ролу. Вона сексуальна. Ми граємо з такими фетишами, як кров, бажання, голод, ми показуємо, що бути монстром теж красиво. І ми просто глузуємо з таких кліше, як фільми про зомбі — все разом це працює просто чудово. У нас є фанати, яким взагалі не подобається електронна музика. Одна пісня повільна й брудна, інша може бути в стилі такого собі індастріал-гімну, потім знову така соковита — ми завжди опиняємося тут як тут.

Розкажіть про повноформатний дебютний альбом “Blood, Brains & Rock’n Roll». Чого очікувати слухачам? Чи правда, що у вас виникли труднощі з друком обкладинки для альбому?

S.: Так, це був довгий шлях. Це був час, коли ми ніби каталися на американських гірках, більш відомих у народі як життя. Але я дуже пишаюся тим, що в нас вийшло, а десь я дуже пишаюся тим, якими вийшли пісні — і музика, і слова. Це факт, що у нас були певні труднощі з друком альбому, точніше, у Alfa Matrix. Мені здається, вони обдзвонили чотири різні компанії й отримали відмову від усіх чотирьох. Компанії просто не хотіли друкувати таку жахливу графіку. Вони показали нам фотографії, які повергли їх у шок. На першій була фотографія, де Рене прикидалася, ніби жує шматок м’яса, який насправді був просто рідким латексом із фальшивою кров’ю на ньому. На іншій був пластмасовий мозок на тарілці, а поруч — виделка з ножем. Я так припускаю, вони не зрозуміли нашої концепції, а подумали, що це якась жахлива канібалістська графіка, що, з одного боку, правильно, враховуючи, чим займається зомбі, але, вибачте мене, це ж усе несправжнє! Зрештою Alfa Matrix все-таки знайшли компанію, яка була достатньо професійною, щоб не дозволити подібним речам вибити їх із колії.

Чи пов’язана обкладинка із самим альбомом? Ви вкладаєте особливий сенс у дизайн альбому?

S.: Повністю. Я хотів продумати обкладинку, яка стане графічною версією музики. Також це стосується назви “Blood, Brains & Rock’n’Roll”. Це те, про що альбом, і в чому люди повинні помітити частинку гумору. Ми серйозно ставимося до нашої музики, але дозволяємо собі жартувати над самими собою та деякими темами. Те саме з піснями про секс. Будучи парою, якою ми є, якісь чуттєві пісні обов’язково народжуватимуться у студії 😉 Як художник, я розумію, що кожен аспект гурту важливий: назва, назви пісень, робота художників і так далі. Тому краще мати CD, а не mp3-файл на жорсткому диску. Це, так би мовити, не одне й те саме.

R.: Ми хотіли, щоб сенс був забризканий кров’ю з іншого боку. Чому він забризканий кров’ю? Подивіться всередину буклета, який іде разом з альбомом: тут були Зомбі.

Як ви прийшли до музики? Які ще у вас є інтереси?

S.: Музика сама знайшла мене. Музика завжди була невід’ємною частиною мого життя, навіть коли я був просто слухачем. Але одного разу я зрозумів, що хочу спробувати себе й щось із себе створити. Оскільки я ніколи не був пасивною людиною, завжди любив пробувати нові речі та робити так, щоб щось відбувалося. Я почав відкладати гроші, щоб купити синтезатор і барабани. З цього моменту я зрозумів, чим хочу займатися в житті — створювати музику. До цього я багато займався малюванням, а тому це було ідеальне поєднання. Я створюю дизайн і зараз, але вже менше, тому що музика забирає багато часу. Інші мої інтереси — творчість, цифровий і доцифровий стиль, фільми жахів та науково-фантастичні фільми, дуріти з друзями, ходити в клуби, секс, кемпінг, фотографія, мода (альтернативна нісенітниця), тварини (є чихуахуа), завжди подобалося читати про галактику, науку, астрологію, інопланетян, незрозумілі феномени, приготування їжі, сплеск адреналіну. Мені потрібно відчувати, що я живу, а не просто існувати.

R.: Я співаю з 3 років. Але це було не те, чим мої батьки хотіли б, щоб я займалася. Вони не надихали мене на те, що їх не стосувалося. Вони були зайняті собою і не звертали на мене уваги. Але це не вплинуло на мою мрію. Музика була моїм порятунком від пекельного дитинства. Це як моя кров, повітря чи дихання. Я співаю щодня відтоді. Себу сподобався мій голос. Це забирає мене звідси. Я також трохи граю на клавішних, але вже давно цим не займалася. Мої інші інтереси — доглядати за собакою чихуахуа на ім’я Гамільтон. Творчість, поезія, займатися спортом, лазити по горах, їздити на мотоциклі, подорожувати, ну і, що не менш важливо, мій син Юлій Александр.

Яким ви бачите Zombie Girl у майбутньому?

R.: Я дивлюся в кристаааальну кулю… я бачу…. хоооороші речі…. люююди… сцена й світло… зараз усе стає бліиидим… з вас 20 доларів за читання.

S.: Є багато планів. У мене є кілька ідей для пісень, тому я впевнений, що у 2008 році новий реліз буде на 100%. Також сподіваюся, ми вирушимо в турне й будемо грати по всьому світу. Заразити якомога більше. Створити зараження зомбі! Тим чи іншим способом ми переконаємо вас присягнути Королеві, мертвий символ сексу якої відомий як Zombie Girl. І виходу звідси немає. Дивлячись у кришталеву кулю Рене, я теж бачу якісь речі, але не можу вам про них розповісти — вони такі гріховні, неймовірні й до біса злі!

Кого ви могли б назвати своїми вчителями?

S.: Мій розум, моя воля створювати музику, моє бажання бути не тим, ким від мене очікували. У музичному плані є багато гуртів, які надихали мене писати музику, можна згадати кілька: Nitzer Ebb, Fluke, Depeche Mode, Kraftwerk, Bjork, Front 242, Rob Zombie, Rammstein, Die Krupps, Leftfield, Timo Maas, Plastikman, Underworld, Frontline Assembly, Beastie Boys, Orbital, Biosphere, Massive Attack, Portishead, Benny Benassi та інші. Дядько Джек теж мене надихав, ми не можемо його забути.

R.: Мої найраніші музичні спогади — це Різдво, ми сидимо біля різдвяної ялинки, а моя мама вмикає альбом Петули Кларк. Я почала співати. Мадонна також була моїм натхненням. Взагалі я можу співати що завгодно, починаючи від опери до попу, індастріалу, року, джазу і (Боже, не дай цьому статися) кантрі. Ми із Себом почали новий проєкт, де я можу розвивати свої вокальні дані. Ні, ми не збираємося залишати Zombie Girl, але це буде щось нове.

Ваш сингл “Back From The Dead” містить три ремікси від KMFDM, Soman та Icon Of Coil. Який із них ви вважаєте найкращим?

R.: Думаю, всі, хто працював над ним, зробили чудову роботу. Я люблю їх усіх однаково.

S.: Ми попросили команди, яким довіряємо, зробити щось класне, і вони впоралися. KMFDM додали відтінки KMFDM, і мені подобається їхній приспів. Музичні коктейлі Сомана запалюють будь-які танцполи, я впевнений. Якби в мене були проблеми зі змішуванням стилів, я б звернувся до Icon Of Coil. Я взагалі не знаю, навіщо вони хвилюються, якщо в них є такий трек на CD. Зрозуміло, що це найкращий трек на всьому EP, тому для нас це сумно, якби в нас був ремікс, який кращий за оригінал, хоча, з іншого боку, це могла бути стратегія — щоб був хоча б один хороший трек :-). Я ніколи не був великим фанатом Icon Of Coil, якісь троє норвежців зі слабкою причиною, щоб напитися й завдати каліцтв там, де вони перебувають.

Яке шоу ви хотіли б побачити на концерті Zombie Girl?

R.: А як щодо України? 🙂

S.: Не впевнений, що я зрозумів ваше запитання, але припускаю, ви маєте на увазі, яке саме шоу ми хотіли б влаштувати? Я кажу: воно має бути гарячим, гріховним, темним, гучним, скреготливим, із відтінком гумору. В ідеалі ми хотіли б бачити там якихось зомбі-істот, що розгулюють навколо, чоловічої та жіночої статі. Також деякі фішки, пов’язані з піснями, наприклад, жердина стриптизерки, де зомбі, які раптом з’явилися, могли б відтворювати свої живі мертві рухи, ха-ха-ха. У нас є багато ідей і планів щодо майбутніх шоу, просто потрібно трохи часу та фінансів, щоб утілити їх.

З якими гуртами ви хотіли б виступити на одній сцені?

R.: Apoptygma Berzerk, Rammstien, Mortiis, VNV, Snoop Dog, Justin Timberlake, Eminem, Madonna, Frontline Assembly, Skinny Puppy, так багато інших… Я б виступила з будь-ким. Бути на сцені — це так круто! Є стільки талановитих людей, з якими хотілося б працювати.

S.: Ну, у мене вже була честь виступити з такими гуртами, як Skinny Puppy та FLA. Але з тими, з ким я мріяв би виступити, — це Rammstein, Rob Zombie, Metallica, Underworld, Alice Cooper, Ozzy Osbourne.

Скажіть кілька слів про саму концепцію Zombie Girl. Яке походження назви? У кого виникла ідея створити цей проєкт?

R.: Себ….

S.: Рене… Оскільки я записував кілька треків із голосом Рене, ми подумали, що буде чудово придумати для проєкту якусь назву. Перша ідея була назвати ReneeStar, але це було якось поверхово, надто попсово. Ми обоє любили фільми жахів, і якось, обираючи фільм, щоб подивитися вночі, я, звичайно ж, натрапив на колекцію фільмів про зомбі, і тут мене осяяло: «Ось що потрібно! Zombie Girl, паскудна, дівчача, але до біса класна назва гурту. Чіпляє». Я побіг нагору, щоб поділитися цим із Рене, я навіть написав назву на комп’ютері, щоб побачити її в друкованому вигляді. Зрештою ми зрозуміли, що це саме те, що ми шукали. Потім я придумав дизайн логотипу, символ жінки, але зомбіфікованої. Ідея — писати пісні з точки зору зомбі, у нашому випадку — самотньої жінки-зомбі, чиї переконання та потреби іноді пригнічують її людську сутність. Вона гаряча й грає сексуальною харизмою, щоб здобути нових жертв. Вона гуляє сама вночі в пошуках кохання, вона говорить про світ так, як його бачить, гуляє кладовищем, танцюючи там усю ніч. Я загалом продумав ідею та проєкт, але мені необхідно було консультуватися з Рене, адже вона зрештою леді, але нам подобаються одні й ті самі речі, а тому проблем не було. Було кумедно, як Рене довго не погоджувалася взяти майже оголених зомбі-танцюристів на сцену разом із нами, хоча зрештою ми все-таки додали цей елемент до нашого шоу. Говорячи про майже оголених зомбі, у нас скоро буде фотосесія, тому готуйтеся побачити Zombie Girl, якою ви ще ніколи її не бачили.

Які у вас асоціації зі словом «Україна»?

R.: Недалеко від Едмонтона, де ми живемо, є маленьке містечко Вегревіль. Його заснували близько 130 років тому українські іммігранти. На в’їзді в село є найбільше у світі писанкове яйце, розписане українцями. Я люблю фарбовані яйця в українському стилі, додаючи до них власний стиль. Я думаю про пироги, голубці, про всю цю смачну їжу! В одному епізоді «Секретних матеріалів» (один мій друг був автором із 1-го по 9-й сезон) була сцена, де показали яйце з написом: «Вегревіль, Альберта». Класно, правда?

S.: Оскільки я народився в Польщі, я, по суті, мав би знати більше про Україну. Я знаю, що це прекрасна країна з хорошими людьми та кількома красивими соборами. Україна — це ж дуже культурна країна, правда? Багато музеїв, картинних галерей та подібних місць? А ось що стосується музики, то тут я вже знаю небагато, але кажуть, там є хороше підґрунтя для розвитку готики та музики в стилі індастріал. Хотів би одного разу побачити її. Там є готик-індастріал-фест у Києві, правильно? Забув назву… Діти ночі чи якось так? Тож якщо вам потрібні голодні зомбі, які бігатимуть усюди та їстимуть ваші мізки, дайте нам знати ;-).

Ви чули щось про українські гурти?

S.: Не можу сказати, що чув. Я все ще намагаюся пристосуватися до постійно нових команд, що з’являються, їх сьогодні так багато. Якщо у вас є лінки, щоб порекомендувати якісь українські гурти, я був би радий дізнатися щось про них. Зрештою, в мені тече східноєвропейська кров.

R.: Ні, але я б хотіла.

Що б ви хотіли сказати або побажати вашим слухачам?

R.: Нууууу……. Мій маленький син запитав мене, що відбувається з нами після того, як ми помираємо. Я відповіла йому, що нас ховають під купою землі, а черв’яки з’їдають наші тіла. Мені здалося, що треба було сказати йому правду — що більшість із нас потрапляє до пекла і там постійно горить, — але я не хотіла його засмучувати…

S.: 2008 рік буде досить насиченим у музичному плані. Залишайтеся на зв’язку із сайтами myspace, і ви точно будете в курсі того, що відбувається. Напередодні свят я бажаю вам щасливого Різдва та фантастичного Нового року. Припускаю, що всі ви були чемними або неслухняними — залежить від того, хто ваш Санта-Клаус… Побачимося незабаром десь. Дякую, що витратили час, читаючи інтерв’ю.

Дякую за таке цікаве інтерв’ю! Удачі!

S.: Дякую. Удачі вам також із журналом.

 

Андрій “Featon” Гаркуша

Матеріал взято з журналу Gothica№8