15-й Одеський міжнародний кінофестиваль: Як це було

24.07.202425.07.2024 featon

Протягом восьми днів кіномани отримали можливість відвідати покази конкурсних та позаконкурсних програм фестивалю, секцій ретроспектив, зустріти зірок українського кіно та насолодитися атмосферою мистецтва.

Я мав можливість відвідати тільки 2 дні фестивалю, але й цього вистачило щоб відчути його атмосферу і насолодитись хорошим кіно.

Розпочав своє знайомство з фестивалем на показі кінокартини 1991 року Олеся Янчук «Голод-33», показ якого проходив не невеликий Синій залі Будинку Кіно. Я був здивований тим, що на був присутній сам режиссер, який розповів багато цікавих деталей, як про сам фільм, так і про його зйомки. Ця стрічка була знята за мотивами повісті українського письменника Василя Барки «Жовтий князь». Фільм розповідає про злочини сталінського режиму проти українського селянства та української нації — про штучний голод 1932—1933 років, про Голодомор. «Голод-33» створювався на добровільні пожертвування і став кінематографічним свідченням трагедії, яка охопила всю Україну.

Продовжився другий день фестивалю показом документальної стрічки з Національного конкурсу “Обережно! Життя триває” Антона Штуки.

“Людям треба висловитися – їхні історії мають бути розказані. Багато хто готовий говорити. Це свого роду терапія. Тому мені було важливо передати їхні думки, відчуття і слова більш широкій аудиторії, щоб це хтось почув, побачив і в Україні, і поза її межами”, – сказав режисер фільму “Обережно! Життя триває” Антон Штука.

А наприкінці дня глядачі мав нагоду “Ігровий майданчик путіна” Конрада Шоляйські.

Третій день 15-го Одеського міжнародного кінофестивалю я розпочав з австрійської чорної комедії “Андреа розлучається” Йозефа Гадера, яка змагалася за нагороду Міжнародної європейської конкурсної програми. А потім “Дім за склом” Тараса Дроня – стрічки з Національної конкурсної програми.

“Ми закінчили знімати цю стрічку буквально за місяць до повномасштабного вторгнення. І зараз я дивлюсь на ці кадри, розуміючи, що сталось після того, та думаю – господи, це треба було дожити до того моменту, коли ми взагалі перестали говорити російською в кадрі. Я дуже сподіваюсь, що ми більш ніколи не почуємо цю мову в Україні та не побачимо більше російських акторів у кадрі”, — переконана Ірина Островська, головна акторка фільму “Дім за склом”.

І завершився кіно день на позитивній ноті. Рідкісний жанр воєнної комедії в фільмі “Наші котики” Володимира Тихого.

А далі вже розповім про переможців цьогорічного ОМКФ. А також, детально список показів. Можливо колись ви захочете знайти і передивитись ці фільми вдома. Але краще приїзжайте особисто вже на наступний Одеський міжнародний кінофестиваль.

У номінації «Найкращий європейський фільм» відзнаку «Особлива згадка» отримала стрічка «Чорничні мрії» (режисерка Елене Мікаберідзе, Грузія, Франція, Бельгія, Катар). Відзнаку «Друга особлива згадка» здобув фільм «Секс» (режисер Даґ Йоган Хауґеруд, Норвегія).

Найкращим європейським фільмом визнано соціальну стрічку польского режисера Ґжеґожа Дембовського «Майже нічого».

Нагороду від Міжнародної федерерації кінопреси – приз FIPRESCI – здобула українська документальна стрічка «Сопілка Перуна» (режисер Євген Мазуренко).

Журі Національного конкурсу визначило наступних переможців:

Перша спеціальна згадка – «Киснева станція», режисер Іван Тимченко.

Друга особлива згадка – «Яса», режисер Сергій Маслобойщиков.

Найкращий документальний фільм – «Глядєлов», режисерка Ксенія Кравцова.

Найкращий ігровий фільм – «Сірі бджоли», режисер Дмитро Мойсеєв.

Приз за найкращу пісню/музику – «Киснева станція».

Загалом список картин виглядав наступним чином

НАЦІОНАЛЬНА КОНКУРСНА ПРОГРАМА

До неї увійшли 10 повнометражних стрічок – шість ігрових та чотири документальні.

Ігрові фільми:

“Божевільні”, реж. Денис Тарасов, Україна
“Діло Безп’ятого”, реж. Валерій Шалига, Україна
“Дім за склом”, реж. Тарас Дронь, Україна, Румунія, Польща, Кіпр
“Киснева станція”, реж. Іван Тимченко, Україна, Чехія, Словаччина
“Сірі бджоли”, реж. Дмитро Мойсеєв, Україна
“Яса”, реж. Сергій Маслобойщиков, Україна

Документальні фільми:

“Глядєлов”, реж. Ксенія Кравцова, Україна
“Кілометр”, реж. Ганна Тиха, Україна
“Обережно! Життя триває”, реж. Антон Штука, Україна
“Сопілка Перуна”, реж. Євген Мазуренко, Україна

ТРИ РЕТРОСПЕКТИВНІ ПОКАЗИ

Ретроспектива «10 років. Україна у вогні»
До ретроспективи увійшли стрічки, присвячені історичним подіям 10-річної війни, що триває: від Революції Гідності, воєнних дій на сході України до сучасної російсько-української війни. Фільми з ретроспективи:

«Кіборги», реж. Ахтем Сеїтаблаєв, 2017
«Маріуполіс», реж. Мантас Кведаравічюс, 2016
«Ми були рекрутами», реж. Любомир Левицький, 2023
«Міф», реж. Леонід Кантер, Іван Ясній, 2018
«Наші котики», реж. Володимир Тихий, 2019
«Сильніше, ніж зброя», Українське кінооб’єднання «Вавилон’13», 2014

Документальна ретроспектива українського кіно
До неї увійшли чотири фільми, які вже завоювали глядачів та підкорили журі фестивалів:

“В. Сильвестров”, реж. Сергій Буковський, 2020
“Живі”, реж. Сергій Буковський, 2008
“Плай”, реж. Єва Джишиашвілі, 2021
“Присмерк”, реж. Валентин Васянович, 2014

Ретроспектива «Незабута історія»
У програмі – 8 стрічок, що рефлексують стосовно важливих сторінок історії України.

«Антон і червона химера», реж. Заза Урушадзе, 2018
«Будинок «Слово»», реж. Тарас Томенко, 2017
«Голод 33», реж. Олесь Янчук, 1991
«Голоси Чорнобиля», реж. Пол Крухтен, 2016
«Крути 1918», реж. Олексій Шапарєв, 2019
«Поводир», реж. Олесь Санін, 2014
«Хайтарма», реж. Ахтем Сеїтаблаєв, 2013
«Ціна правди», реж. Аґнєшка Голланд, 2019

ТРИ СПЕЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Спеціальна програма-ретроспектива «Наша ДНК»
У програмі — 8 національних стрічок:

«Брама», реж. Володимир Тихий, 2017
«Будинок слово. Нескінченний роман», реж. Тарас Томенко, 2021
«Герой мого часу», реж. Антоніна Ноябрьова, 2018
«Дике поле», реж. Ярослав Лодигін, 2018
«Жива ватра», реж. Остап Костюк, 2014
«Моя Бабуся з Марса», реж. Александр Міхалковіч, 2018
«Припутні», реж. Аркадій Непиталюк, 2016
«Шляхетні волоцюги», реж. Олександр Березань, 2018

Спеціальна програма Doc Kyiv Fest
Doc Kyiv Fest – щорічний міжнародний кінофестиваль глядацького документального кіно, започаткований ГО “Кінофест” за підтримки Одеського міжнародного кінофестивалю та Starlight Media. У спеціальній програмі Doc Kyiv Fest – 4 стрічки:

«Matrix: Generation», реж. Бенджамін Клавель, 2023
«Кипарис», реж. Микола Носок, 2024
«Крим. Остання цитадель», реж. Андрій Мозговий, 2024
«Ми, наші улюбленці та війна», реж. Антон Птушкін, 2024

Спеціальна програма французької кіностудії «Les Films du Losange»
«Les Films du Losange» — легендарна компанія, яка вже понад 60 років просуває на світові екрани найяскравіші стрічки європейських, насамперед, французьких режисерів. Це найстаріша незалежна виробнича компанія, що наразі діє у Франції, заснована 1962 року Барбетом Шрьодером та Еріком Ромером.

У ретроспективі 15-го ОМКФ — відновлені копії трьох культових фільмів, прем’єри яких відбулися на Каннському фестивалі:

«L’amour fou» («Божевільна любов»), реж. Жак Ріветт, 1969
«La maman et la putain» («Матуся й шльондра»), реж. Жан Юсташ, 1973
«Les nuits de la pleine lune» («Ночі повного місяця»), реж. Ерік Ромер, 1984

15-й ОМКФ пройшов за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» Європейського Союзу, Українського культурного фонду та Польського Інституту у Києві.